історія декількох годин

вона задихалася....
їй не вистачало повітря, вона жадібно ковтала його піт, вона кричала, вона стогнала, вона звивалася, як змія, і так само тряслася, як та сама змія, від болю, який чомусь зразу переростав у насолоду, який викликав солодку слабість усього тіла, вона не казала ні слова, тільки стогнала, або кричала, коли він вдаряв її, своїм шкіряним ременем, по одному місці декілька разів, він не питав, чи їй боляче, а вона не знала, що він відчуває в цей момент, оскільки була спиною до нього і не бачила його очей....
після акту ударів наступав акт жорстокої ніжності, їй слабо згадується цей епізод, оскільки в її голові крутилися думки...що він відчуває, коли її б'є, чого він не запитає чи їй боляче... чи це приносить для нього задоволення, бачити, як вона звивається від болі, ні вона сама не знала, чи їй нестерпно погано, чи вона задихається від невідомої до цього дня насолоди...
і от він повалив її на живіт і почав цілувати тримаючи її руки позаду, так що їй ставало млосно від болі, солодкої болі, так солодкої, він тягнув її за волосся, цілував, а вона лежала, чекала, що буде далі, вона лежала віддана йому, уже давним-давно приручена до його рук, вона не пручалася, бо усе, що з нею відбувалося дуже їй було до вподоби....
усе це продовжувалася ще якийсь час, то він її бив, то жадібно цілував, без єдиного слова...
вона відчувала, що бракує повітря, що вона задихається, його серце вона також чула, як ніколи чітко, немов хтось грав на фортепіано, а музики не було, тільки звуки молоточків, які в такт грали болісно-солодку мелодію її насолоди...
вона уже не могла лежати , бо в середині, щось не виносимо пекло, вона мала діяти, бо чекати більше сили не було, вона, як змія, обережно перевернулася на спину і нарешті побачила його очі, які були наповнені пристрастю, ось цей її поворот означав запрошення, ні це було благання, давай бо сил уже немає...він це зразу зрозумів, оскільки їй ніколи не треба було щось казати, казали її очі, а також він умів її читати без слів...
він ніжно зайшов у неї, нарешті стало легше. вона нарешті відчула його вагу на собі, тим самим їй стало затишно, бо він її оберігав, він робив декілька ніжних рухів, а потім один різкий, від якого її голова потроху йшла обертом, потім були різні варіації в яких то вона була високими нотами, то він, але вона усе це смутно пам'ятає...
вона стояла на колінах, не маючи уже сили валилася на ліжко, її тендітні ручки, які здавалися ватою, не могли тримати її млосне тіло, він їй допомагав підніматися і продовжував далі...
вона відчула гарячу кулю, яка пролетіла всім її тілом, в голові у пішли хмаринки і вона не маючи сили повалилася на ліжко стиснувши в руці простирадло, він її підняв і знов ввійшов в неї, не минуло декілька секунд, як куля знову пролетіла її тілом, але ще сильніша, ще більш солодша, вона впала і перевернулася на живіт задихаючись, ковтаючи свій піт, він ввійшов у неї знов, повільно без різких рухів , вона лежала з закритими очима і деколи відкривши їх бачила його обличчя...він застогнав і повалився на неї...серця, вона чула серця, своє і його, своє і його...
він її накрив і ліг поряд, а вона провалилася в глибокий сон і тільки дуже далеко чула як він торкається губами її плеча і перші слова за декілька годин: " я тебе люблю"...

четвер, 12 лютого 2009 р.