поцілуй мої очі і я скажу де сховані найдорожчі скарби усього світу...

візьми мене за руку і я покажу дорогу до рай...

просто будь завжди поруч і я стану твоїм сонцем, яке буде освічувати кожен день твого щастя...

пʼятниця, 13 березня 2009 р.

про жіночу красу


Що таке краса? Яка вона, красива жінка? Будь-яка людина, будь то чоловік або жінка, досить точно можуть відповісти на це питання. І хай відповіді будуть різноплановими – одного більше зачаровує прекрасна посмішка, іншого – незвичайної форми очі, проте в цілому уявлення про жіночу красу досить схожі.
Сьогодні жінки прагнуть до стрункої спортивної фігури, здорового кольору лиця, блискучого волосся, білих зубів.
Проте те, що здається нам красивим, навіть ідеальним, не завжди було таким. А сучасні красуні всього декілька століть тому вважалися б потворними!
1. Антична красуня
Ідеал жіночої краси епохи Древньої Греції і Древнього Риму збережені в статуях прекрасних богинь. Мабуть, сьогодні ми порахували б Афродіту злегка крупноватою, хоча і з чудовими класичними рисами обличчя. І проте, ті дівчата, які не прагнуть захворіти анорексією, сповна можуть орієнтуватися на параметри античних ...
2. Середньовічна красуня.
У прекрасної дівчини епохи Середньовіччя є животик (для того, щоб добитися такого ефекту жінки підкладали спеціальну подушечку), в цілому фігура худорлява, особа бліда, обтягнута шкірою.
3. Красуня епохи Відродження.
У красивої жінки високий лоб (аби добитися такого ефекту, жінки збривали брови), білі довгі руки, фігура, по сучасних параметрах, не пропопційна. Красива жінка має бути повною, навіть рихлою. Цей ідеал відбитий в багатьох полотнах.
4. Красуня 17 століть.
Фігура жінки досить міцна, але не рихла. Особлива увага приділялася плечам і грудям. Талія має бути обов'язково тонкою (тут на допомогу приходили корсети). Великого поширення і популярність набула косметика. Обличчя має бути білим, губи червоними. Модниці користувалися накладними мушками.
5. Красуня 18 століть.
У 18 столітті в жінці цінували огрядність. У моду входили високі зачіски, активно використовувалися напудрені парики.
6. Красуня 19 століть.
Дівчину 19 століть всі уявляють собі по-різному, в основному свої виводи ми робимо по книгах цього часу. І не дивно, що інколи наша уява малює жінку, затягнуту в корсет, іншим разом – легку витончену красуню в платті з поясом під грудьми. Дівчата ховали обличчя від сонця, прагнучи зберегти аристократичну блідість.
7. Красуня 20 століть.
Напевно, ніколи так швидко не мінялися уявлення про жіночу красу, як в 20 столітті. Модна на початку століття хлоп'яча фігура і коротка зачіска змінилися неймовірну жіночністю фігури (частенько це досягалося завдяки пишним спідницям і вузьким пояском). У другій половині століття почалося стрімке «схуднення» прекрасній половині ...
Головний критерій краси – гармонія. Людині повинно бути затишно в його тілі, що б не диктувала мода. А ми бачимо, наскільки вона химерна, ця мода.

вівторок, 10 березня 2009 р.

дні, ночі, дні, ночі....



Дні, ночі, дні, ночі, солодкі сни, чарівні його очі, хотіти його всюди, хотіти, щоб руки були завжди коло мене, на мені, в мені…
ласкати його груди, лизати його вушка, стогнати від того жару, який йде від нього, щипати за сідниці, кусати за соски, кричати від ударів по сідничках, відчувати його в собі, лежати і не рухатися і тільки, щоб пульсував в мені, стискати м’язи і дивитися на задоволені оченята, смоктати його пальці, закидати голову назад, стогнати від метеликів внизу живота, дивитися, як вправно він доводить мене своїм язичком до сказу, дивитися на скільки йому це приносить задоволення, здригатися від кожного доторку, випускати мурашок по тілу, щипати за соски, тримати руки в його волоссі і керувати його головою стискаючи ноги…відпихати і мовчати, лежати, простягати руки для обіймів, лежати разом з ним, лежати на ньому і звиватися від пір’їнок по бедрах… цілувати лице, цілувати ніс, цілувати губи, лоскотати піднебіння, цілувати, присмоктувати мочки вушок, слюнявити шию, ніжно покусуючи її, нігтиками водити по боках, чути стогін, відчувати швидке гаряче дихання, опускатись до грудей, водити всюди ніжно, зав’язати очі, сісти на його і починати знущатися…. пальцем доторкатися до губ, ліктем доторкатися до губ і язика, бачити як він хоче язиком мене забрати, соском доторкатися до губ і відчувати гарячий подих язика, бачити як мурашки знову роблять прогулянку по тілу, бачити як набухає сосок, плечем доторкатися до губ і роздражнювати його до п’ятих небес, а потім ніжно опускатися над ним на коліна і летіти вище і вище…. Знову починати його цілувати не знімаючи пов’язки, більше не мучити ні його, ні себе, ніжно водити пальчиком по лобку, по члену, по яйцях, язичком провести по вуздечці, тримати в руках і відчувати, що це не виносимо, що це магніт, який тягне мій рот… відчувати як мокрію ще більше, чути стогін не зупинятися, брати ніжно без жорстокості, просто насолоджуватися…поглинати його як губка не даючи вдихнути повітря, а потім різко відпускати і бачити стиснуте простирадло у його руках, водити по губах брати за щоку стискаючи яйця і знову засмоктувати якомога сильніше і ніжно відпускати, сьогодні без ручок, без чарівних ручок від яких його кидає….тільки язичком і ротом, гарячим повітрям і піднебінням…. доводити його до останній поверхів і впускати вниз і так повторювати безліч разів, а коли вже бачити, що він вже без сил, довести діло до кінця і відчувати гарячі струїки, які стікають по язиці, по підборіддю, по шиї, по грудях і нижче… вмоститися коло нього поцілувати в губи і дивитися на небеса, які ж вони тоді прекрасні…

понеділок, 2 березня 2009 р.

я ж не біла ворона...


Заздрість, заздрість, ну скажіть мені, хіба це добре???
Чого я завжди мушу стати об'єктом заздрісних зазіхань, я така сама як всі, може й не така я просто прагну кожен раз удосконалюватися, а вони нічого не роблять...
А то тягнеться з самого дитинства, колись мамі заздрили, як то її донечка маючи 1,5роки, ходила з мамою пішки і не просилася на ручки, я й тепер можу годинами ходити і не замучуюся... Потім чого в мене так швидко росте волосся і чого воно таке кучеряве...А після таких питань я починала хворіти...
І тепер те саме, а чому ти така худа а як ти так похудала на 5 кг(маючи 50кг я за один день скинула до 45кг, бо мала сильне отравлення і взагалі якщо мене б почали на 30хв пізніше відкачувати, то б мене зараз тут не було), а вони говорять треба й нам так отравитися, тупа людська натура, тупа і все...
А як то в тебе таке густе волосся?? Ти що його не крутиш???
-Ні, я його випрямляю і воно далі крутиться...
Найкращі подруги завжди завидували, що в мене хлопці були кращі за їхні і починали робити мені пакості, останній раз я так і зрозуміла хто мені друг, а хто ні...
Чого не взяти і потішитися за людину, чого???
А починати по-чорному заздрити, звичайно, ще й є біла заздрість, вона мені здається навіть в деякій мірі стимулює людину ставати кращою, прагнути чогось більшого... А не просто робити все на зло, щоб мені було так само погано як і їм....

перегорнули сторіночку зими...


Вчора був останній день зими, за вікном погода змінювалася кожну годину, то вітер, то дощ, то сніг, то сонце.... очевидно, зима не так легко хотіла відступати від своїх володінь і йти в сплячку....
А уже сьогодні буде новий день, новий період життя, нова сторінка сновидінь...
Весна...
Це слово має в собі стільки значень, що я й не знаю, що саме я думаю про неї.
Весна — це народження життя, вона — наче кава, яка примушує нас прокинутися і спонукає до дії.
Це панна зелень, яка ввійшла у свої володіння і прикрашає свій світ.
Це жінка, яка дарує усмішки.
Це настрій, який тепер завжди гарний, бо здається злочином ходити сумною, якщо тебе засліплюють сонячні зайчики.
Це кохання, яке виникає у тебе до всіх і всього навколо.
Це солодкі губи коханої людини, це сльози першого кохання.
Це перші квіти — запахи весни.
Це амур, якого ти не помічав на розі будинку, повз який пробігав щодня.
Це біла сукня нареченої.
Це дитина, маленька і пухка, яку хочеться обіймати, цілувати, а потім підкинути так високо, щоб усі бачили: ось вона, найсолодша пора року!!!!!

ця пора для мене є найособливіша, оскільки саме весною я почула слова кохання- найщиріші у моєму житті... І саме від них мої сірі будні перетворилися на справжню вічну ВЕСНУ....

неділя, 1 березня 2009 р.

 
день за днем, або просто моє життя - Wordpress Themes is proudly powered by WordPress and themed by Mukkamu Templates Novo Blogger